Історія кафедри
Кафедра психіатрії ДМІ створена у 1919 році. Першим завідувачем кафедри був доктор медицини, професор А.Е.Дзержинський, який дістав неврологічну освіту в Московській клініці нервових хвороб під керівництвом професора В.К.Рота. На початку існування (до 1925р.) це була кафедра нервових і психічних хвороб. Клінічна база її розташовувалася в колишній губернській земській лікарні (нині обласна лікарня ім. І.І. Мечнікова) і мала 12 – 15 ліжок. До 1920 року кількість ліжок збільшено до 35. Період роботи кафедри під керівництвом В.Е.Дзержинського характеризувався підготовкою лікарів-невропатологів для лікувальних установ, організацією навчального процесу та науково-дослідної роботи. Наприкінці 1922 р. В.Е.Дзержинський виїхав до Польщі. Під час німецько-фашистської окупації він зазнав репресій і загинув у 1943 р.
У 1924 р. на посаду завідувача кафедрою обрано доктора медицини, професора М. С. Доброхотова, ученя В.К. Рота. М.С. Доброхотов, поряд із поліпшенням педагогічної діяльності кафедри, проводив велику роботу з підготовки невропатологів для практичної охорони здоров’я та науково-дослідних інститутів. До цього періоду належить також організація в Дніпропетровську психоневрологічного диспансеру. Науково-дослідна робота кафедри була в основному спрямована на розробку питань клініки і патогенезу різних інфекційних захворювань, зокрема ураження нервової системи.
З 1925 р. по 1935 р. кафедрою психіатрії завідував Д.Б.Франк, 25 робіт якого присвячені, головним чином, питанням психології та психопатології.
У 1936 р. завідувачем кафедри обраний професор В.В. Браїловський. У 1937 р. значно розширилася клінічна база кафедри, було розгорнуто дитяче психіатричне відділення, організовані клінічна та біохімічна лабораторії, відкритий дитячий психоневрологічний санаторій. У період Великої Вітчизняної війни кафедра тимчасово припинила свою роботу: співробітники евакуювалися, професор В.В.Браїловський розстріляний фашистами у 1942 р.
У 1945 р. кафедру очолила доктор медичних наук, професор О.І.Вінокурова. Лікувальна робота кафедри визначалася актуальними питаннями тієї патології, що була наслідком воєнних років (специфічні ураження нервової системи, соматогенні психози, реактивні стани). У кандидатських дисертаціях І.В. Праздникової, П.Т. Гуримова, В.П. Блохіної висвітлені питання клініки психозів, пов’язаних з дією психічної травми.
Протягом 1958-1959 р.р. обов’язки завідувача кафедрою виконувала доцент І.В. Праздникова.
З 1959 р. по 1970 р. кафедрою психіатрії керував доктор медичних наук професор В.В.Шостакович. Співробітниками кафедри були доцент І.В.Праздникова, асистенти П.Т.Гуримов, В.П.Блохіна, Г.І.Лисиця. У 1966 р. був введений лекційний курс з медичної психології, який читали В.В.Шостакович і В.П.Блохіна, оскільки підручника з медичної психології на той час не було. В.В.Шостаковичем і В.П.Блохіною був написаний і виданий у 1970 р. перший в Україні українською мовою підручник “Медична психологія”, де були описані основні психічні процеси і стани. На підставі накопиченого кафедрою досвіду і новітних досягнень з оптимізації викладання В.В.Шостаковичем були запропоновані чіткі принципи побудови лекцій і практичних занять, єдність визначення вузлових понять і симптомів із загальної та окремої психопатології. Були введені елементи програмованого навчання у вигляді клінічних задач, що були складені всіма співробітниками кафедри: В.В.Шостаковичем, В.П.Блохіною, І.В.Праздниковою, Н.Г.Гуримовим, Г.І.Лисицею, Н.О.Єрчковою, В.І.Полтавцем.
З 1960 р. провідною проблемою наукових праць співробітників кафедри стає вивчення шизофренії: її клініки, патогенетичних механізмів, діагностики і лікування, структури кінцевих станів, соматичних показників, етіології та патогенезу. Вихідним напрямком наукової праці кафедри є уявлення про шизофренію, як окрему, самостійну нозологічну одиницю. Вивчалася також клініка та діагностика судинних психозів (доцент І.В.Праздникова).
З 1970 р. по 1992 р. кафедрою психіатрії і медичної психології завідувала професор Вікторія Петрівна Блохіна, що продовжила традиції кафедри щодо подальшого удосконалення навчальної, науково-методичної, лікувально-діагностичної та наукової роботи.
З ім’ям В.П.Блохіної пов’язано втілення системного підходу в науково-дослідну роботу співробітників кафедри і лікарів практичної охорони здоров’я. Основним науковим напрямком стає психопрофілактика суспільно небезпечних дій хворих на шизофренію, алкоголізм, розумову відсталість, а також психогігієна і психопрофілактика психосоматичних розладів.
На замовлення органів охорони здоров’я та соціального забезпечення з 1979 р. по 1983 р. проведено дослідження з ранньої діагностики розумової відсталості в дитячому віці, соціально-трудової адаптації осіб з дебільністю, лікарсько-трудової (канд. дис. Д.Ф.Кеткова) і військової експертизи (канд. дис. Л. З. Захарченко), клінічних варіантів легкого ступеня розумової відсталості.
З 1986 р. на кафедрі розроблялася також проблема психосоматичних розладів у плані діагностики і диференційованого лікування психічних розладів при гострих інфарктах міокарду, із впровадженням схеми лікування в інфарктному відділенні лікарні швидкої допомоги м. Дніпропетровська (І.П.Сидельнікова), вивчення і лікування психосоматичних розладів при хронічних тонзилітах (Г.І.Лисиця). З цієї проблеми виконано 2 кандидатські дисертації: І.Ф.Аршава – “Непсихотичні розлади при гіпоспадії”, І.Н.Алексеєнко – “Невротичні розлади при пародонтозі”.
Разом з тим основною, провідною проблемою науково-дослідних розробок кафедри є профілактика суспільно небезпечних дій психічно хворих, зокрема, при шизофренії. З 1988 р. під керівництвом проф. В.П.Блохіної виконувалися держбюджетна тема з профілактики суспільно небезпечних дій хворих на шизофренію.
З 1992 р. до 2019 року кафедру очолювала заслужений лікар України, доктор медичих наук, професор І.Д. Спіріна.
Під її керівництвом було впродовжено основний науковий напрямок роботи кафедри – профілактика суспільно небезпечних дій психічно хворих, зокрема хворих на шизофренію. Проведено поглиблене вивчення ролі психопатологічних і соціальних факторів при суспільно небезпечних діяннях (СНД) хворих на параноїдну шизофренію (1993 – 1995), а також вивчення клініко-психологічних (мотиваційних і емоційних) аспектів агресивних тенденцій у хворих на шизофренію, виявлені фактори ризику СНД при параноїдній прогредієнтній шизофренії (докт. дис. доцента І.Д. Спіріної). У даний час науковим нарямком кафедри є «Особливості психо-соматичних та сомато-психологічних взаємодій у патогенезі дезадаптаційної поведінки хворих, терміни виконання».
Кафедра психіатрії факультету післядипломного освіти Дніпропетровської державної медичної академії заснована в 1986 році. Першим завідувачем кафедрою був доктор медичних наук, професор Володимир Іванович Полтавець (26.05.1941р. – 26.10.1999р.), який очолював кафедру до 1993 року. Під його керівництвом виконано 5 кандидатських та 1 докторська дисертації. Він автор 134 наукових праць.
Основним науковим напрямком роботи кафедри в цей період була проблема вивчення механізмів формування алкоголізму та наркоманії та розробка психотерапевтичних методів лікування хворих на наркоманії і членів їх родин. За досягнення в цій сфері співробітники кафедри були нагороджені Міжнародною асоціацією по боротьбі з наркоманією і наркобізнесом премією Мінолі.
З 1993р. до останніх днів життя В.І.Полтавець працював у Національному Університеті "Києво-Могилянська Академія", де заснував кафедру “ Школа соціальної роботи”.
З 1993 р. по теперішній час кафедру очолює доктор медичних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України Людмила Миколаївна Юр'єва. Головна спрямованість наукових досліджень очолюваного нею колективу – соціальна психіатрія та суїцидологія. Вона є автором і співавтором більш 300 наукових праць, у тому числі 12 монографій, підручника з психіатрії та наркології, 2 клінічних керівництв для лікарів, 20 учбових та методичних посібників і рекомендацій. Монографії «История. Культура. Психические и поведенческие расстройства» та «Профессиональное выгорание у медицинских работников: формирование, профилактика, коррекция» були нагороджені дипломами лауреата конкурсу ім.академіка АМН УРСР В.П.Протопопова. Освітні технології, які викладені у її монографії «Компьютерная зависимость: формирование, диагностика, коррекция и профілактика» були визнані Міністерством освіти і науки та Академією педагогічних наук України «інноваційними технологіями навчання» та відмічені почесним дипломом.
Під керівництвом професора Л.М. Юр’євої захищено 9 кандидатських дисертацій та виконуються 2 докторські та 2 кандидатські дисертації. Вона є членом робочої групи МОЗ України з питань психіатрії, експертом ВАК, членом правління Асоціації психіатрів України, одним із фундаторів міжнародної асоціації дослідників вигоряння серед спеціалістів комунікативних професій. За вагомий внесок у розвиток психіатрії та психофармакології в Україні нагороджена медаллю ім. Є.О.Шевальова, нагородою Ярослава Мудрого, дипломом Національної академії медичних наук України, нагородою Академії наук вищої освіти України та внесена до міжнародного біографічного довідника «Who is Who in Science and Engineering».
У 2008 році зробила актову промову: «Психічні і поведінкові розлади: лікар – пацієнт-суспільство». Важливим напрямком наукової роботи на кафедрі є вивчення клініко-нейрофізіологічних прогностичних критеріїв ефективності нейролептичної та антидепресивної терапії. Отримані результати були використані для розробки реабілітаційних програм, спрямованих на підвищення якості життя психічно хворих.
В даний час наукові дослідження зосереджені в області соціальної та клінічної психіатрії і представлені наступними напрямками:
Вивчення впливу соціокультуральних факторів на клініку і діагностику психічних та поведінкових розладів.
Діагностика та лікування депресій у хворих на ішемічну хворобу серця, які перенесли стентування коронарних артерій.
Розробка програм профілактики суїцидів.
Вивчення психічних і поведінкових розладів у осіб з комп'ютерною залежністю і розробка технологій їхньої корекції і профілактики.
Вивчення особливостей формування синдрому вигоряння в осіб, що працюють у сфері охорони психічного здоров'я і розробка програм його профілактики і корекції.
Розробка клініко-нейрофізіологічної типології та лікувально-реабілітаційних програм хворим на епілептичні психози.
Розробка диференційної діагностики шизофреноподібний епілептичних психозів та шизофренії
Розробка загальної теорії епілептогенезу
Розробка реабілітаційних програм для підлітків, позбавлених батьківського піклування.
Гранти на проведення досліджень, спрямованих на розробку лікувальних та профілактичних заходів для хворих з адиктивними розладами, були виграні в конкурсах, які проводились Кабінетом міністрів України та Міністерством охорони здоров’я України.
Результати досліджень представлені в 4 докторських і 14 кандидатських дисертаціях, 14 монографіях, 2 патентах на винаходи, 2 клінічних посібниках для лікарів, 2 підручниках, 22 навчальних, методичних посібниках і рекомендаціях та в більш ніж 2000 наукових статей, а також були презентовані на багатьох всесвітніх, європейських та вітчизняних наукових конгресах. Співробітники кафедри приймають участь у міжнародних наукових проектах, а також у створенні клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю “Психіатрія”.
Кафедра є клінічною базою фармакологічного комітету України і на її базі проводяться клінічні іспити нових препаратів.
На кафедрі навчаються лікарі-інтерни за фахом «Психіатрія» (1,5 року), проходять підвищення кваліфікації та навчаються на передатестаційних циклах лікарі-психіатри і наркологи, одержують знання в області психіатрії сімейні лікарі. За період існування кафедри підвищили кваліфікацію близько 5000 курсантів та отримали сертифікати спеціаліста-психіатра близько 500 інтернів. На кафедрі використовуються сучасні навчальні технології: дистанційне навчання, сучасне комп’ютерне забезпечення (Інтернет та веб-сторінка кафедри, мультимедійні презентації, електронні підручники, навчальні диски, фільми, тести і т.п.), принципи доказової медицини.
Клінічною базою кафедри є комунальний заклад “Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня” Дніпропетровської обласної ради. Головний лікар – заслужений лікар України Завалко Юрій Миколайович. Ліжковій фонд лікарні на 01.01.2011 складає 1681 ліжко.
В різні роки на кафедрі працювали викладачі: професор В.О.Павлов, доценти Н.О.Єрчкова та С.В.Пхіденко, асистенти М.К.Білинська, В.П.Воєцька, В.А.Лагутін, В.В.Штенгелов, Е.І.Гура. В теперішній час на кафедрі працюють викладачі: доцент С.Г.Носов, асистенти О.Й.Мамчур, В.В.Огоренко, О.О.Дукельський.
В аспірантурі навчались і успішно захистили кандидатські дисертації: Т.Ю.Больбот, М.Г.Бобро, Т.Й.Шустерман.
В магістратурі навчались і захистили магістерські дисертації: Т.Ю.Больбот, А.Ю.Куликович. В різні роки на кафедрі працювали старшими лаборантами: Л.В.Власенко, С.Г.Носов, О.Й.Мамчур, І.М.Грига, О.Г.Карагодина, В.С.Первий, О.П.Федорець, Н.В.Мотрій; лаборантами: Т.Некрасова, Т.Василевська, Т.Козинка, Н.Гордополова, О.Дудник, Л.Рембіцька, а також технічний працівник О.О.Барибіна.
З вересня 2019 року кафедри психіатрії, загальної та медичної психології та кафедри психіатрії факультету післядипломної освіти об'єднані у кафедру психіатрії, наркології та медичної психології